Випускний в нас за плечима,
Віддзвенів давно шкільний дзвінок,
Але школа в душі завжди з нами,
Завжди з нами життєвий урок.
Пролітають літа, наче казка,
Але вчителька перша у спогадах є.
Ось прийшла довгождана розв’язка –
Школа в світ дорослий нас поведе.
Тут інший вимірі по іншому йде час,
Немає тут традиційних нам сорок п’ять…
Школа завжди повертає у спогади нас,
Школа вчить істину нову щодня відкривать.
Прощавайте шкільнії довгі роки,
Бо попереду виш кличе, запрошує нас.
Відлітають щороку у вирій птахи,
Лиш Alma Mater зупиняє нам час.
Вона вчить нас на мить зупинитися
І вдихнути на повну аромат нових знань…
Alma Mater видає на гора: «Не журитися,
А ставить мету та досягати своїх ін та янь!»
Знову мудрість прекрасну та золоту
Ми черпаємо з книг, що ведуть у життя,
Пишемо власну неповторну історію
І йдемо до зірок в невідоме для нас майбуття.
Хтось промовить: «Прощавай інститут, універ,
Прощавайте друзі та улюблені пари…
Від сьогодні я вже не студентка і не студент,
Від сьогодні ми доповнюємо свої ідеали.
Від сьогодні будемо дипломовані ми:
Хтось – бакалавр, спеціаліст чи магістр
Є у своїй царині, де життєві шляхи
Нас ведуть, бо знання – наш провісник!»
Книги – наші друзі близькі й щоденні,
Порадники, добродії та помічники…
Тож великий поклін, Вам, викладачі та вчителі
За те,що сьогодні ми Ваші випускники.
