Я похмілля вік не знаю,
Чарку вип’ю – заспіваю;
А як сил і слід геть сплив,
То питаю – нащо ж пив?
Маю відповідь нехитру:
Йде питво прямцем в макітру,
Вип’ю п’ять по сто, бува,
І - вже сни, думки, слова!
Потім лиш – тривог хвилини,
Самоосуд: «Хто ж тут винний»!
(Але то мої вже справи,
Нащо ці мені забави).
Замість домислів про долю,
Дайте, раз я хочу, волю!
Трунки, слина, кров, і піт
Це все я.
Плюс пісні світ.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Kac
Kaca nie mam i nie miewam,
Jak wypiję - to zaśpiewam;
Ale kiedy braknie sił
Pytam siebie - po coś pił?
Na to respons mam gotowy:
Picie idzie wszak do głowy
I, za sprawą pięciu stów,
W bród mam myśli, snów i słów!
Ale potem - niepokoje,
Duszne skargi:"Masz za swoje"!
(Za to odpowiadam sam
Co ja z tego targu mam).
Zamiast się domysłem dręczyć -
Dajcie mi się, gdy chcę, męczyć!
Pot, alkohol, ślina, krew
To po prostu ja.
Plus śpiew.
Jacek Kaczmarski
17.6.1989
