не плач без мене.
хоч дуже важко
бо я далеко
бо сумнів точить
і серце крає
моя відсутність
не плач без мене
притримуй сльози
держи у серці
сліпу підозру
черству образу
чи недовіру
не плач без мене
хоч тіло ріже
мечем дороги
хоч ревність мучить
і біль-розпука
терзає душу
не плач без мене
безмежність болю
печаль бездонну
як щось коштовне
і найдорожче
тримай міцніше
не плач без мене
а як приїду –
на груди вилий
відро страждання
і сльози щастя
і біль розлуки
і пригорнися
і заспокойся
в обіймах ніжних
я буду довго
тепер з тобою
я не поїду
тепер нікуди
вже аж до завтра
поплач зі мною
Тема дійсно знайома і болюча багатьом.Так влучно сказали про відро страждання!І справді,стільки всього назбирається на душі за час розлуки-так і хочеться вилити близькій людині всі свої емоції і переживання...
Василь Кузан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хіба можна засталвяти чекати так довго, а втішати так трошки? 
Дякую.
