ПЛИННІСТЬ
Нам часто видається, що літ вже забагато,
А весен прóжитих не вистача завжди́
І все стікá задовго до кінця, а надто –
Роки́ міліють з часом назавжди...
Зашвидко так... Та в час, коли багаття
Вже догоратиме, замислимося ми
Чи встигли ним когось зігріти, а завзяття
Життя свогó із честю донести
До Бога. Чи в плинності сум’яття
Не обпалив когось, не давши розцвісти́.
Павло Гай-Нижник8 червня 2011 р.Гай-Нижник П. Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.18.
