У війнах обертається Земля,
Несе страждання,горе,біль і муки.
Голосить над своїм малим дитям
Нещасна мати,заломивши руки.
А десь далеко,де земля в квіту
І сонечко ясне,і день погідний,
Новонароджене на смітнику,
Дитя вмирає,мамі непотрібне.
Яке ж це серце треба мати їй?
Прокляття Божого буде замало.
Живе дитятко викинуть на гній
І жити ,мов нічого й не бувало.
Скількох жінок полишив Божий дар.
Своїх дітей ніколи їм не мати.
За що це саме їм такий удар,
Щоб щастя материнства не пізнати?
А ця живе в гріху , без каяття,
І не страшна їй зовсім кара Божа.
Вовчиця й та б не кинула дитя.
А ця ...лиш зовні на людину схожа.
Люди є люди! Спектр людських вчинків широчезний - від святого і жертовного до страхітливого і злочинного.
Galina Udovychenko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам за всі Ваші коментарі та оцінки, і низький уклін Вам за таку чудову мелодію до вірша"Батьківська хата",я такий "хакер",що тільки вчора випадково зазирнула у почту,а відповісти не зуміла.Дякую
"Вовчиця й та б не кинула дитя" - це точно...Жаль, що таких горе-матерів в Україні чимало.. 
