Знайте, я породження зорі.
Нас сотні там, на небосхилі.
Думки ваші, мов вітри, сирі...
Добром наділити не в силі.
Знайте, я в пеклі довго жила
І мучатись більше не буду.
Убити безжально я могла,
Та не буде Божого Суду.
Знайте, я змія біля серця,
Що вкусити "злегка" так може.
Глянете, пальцем тикнете: "Ця!"
Нічого вже не допоможе...
Знайте, я всеціле добро,
Створене архангелом у раю.
-Ціна ставки? -Життя! -На зеро!
І колись тобі скажу: "Люблю!"
Знайте, я лиш маленький атом
Серед пустелі добра, тепла.
І стану мимохідним святом,
Хоч більше тобі зробить могла...
Знайте, я безкрайній океан -
Закрутить у водовороті.
Як у танці обіймеш мій стан,
Ми знову мрієм у польоті.
Спитаєте: "Все-таки хто ти?"
Скажу: "Усе й нічого разом!
Ви бачили лиш те, що могли,
Керуючись німим наказом."
