Я не мастак в підривній справі,
зростав у мирніїй державі
(всім так здавалось, і мені).
Не навчений стрілять по людях,
та хай цей вірш убивцям буде,
як смертний вирок в Суднім Дні.
Бо серце, неспроможне вбити,
картеч готове зарядити
й пижом прокляття заліпить.
Щоби скарати всіх злодіїв,
насильників, убивць і гнівом
до смерті їх приговорить.
Щоби очиститись від бруду,
брехні, обману і облуди -
піду на гріх, згорю в вогні.
Я підірву разом з собою
цей світ неправди, мордобою,
щоб згинув, як в страшному сні.
Та не тротилом і не толом -
а підірву його я словом,
щоб зник навік зловіщий слід.
Щоб вибух знищив метастази
тої бандитської зарази -
я підірву цей грішний світ!
Та не тротилом і не толом -
а підірву його я словом,
щоб зник навік зловіщий слід.
Щоб вибух знищив метастази
тої бандитської зарази -
я підірву цей грішний світ!
Завжди знайдуться люди, які нас зрозуміють, хай хоч їх і мало, і завжди (а їх набагато більше) будуть такі, які не здатні оцінити високий ідей і цінностей. Такі реалії життя.
Але, справді, не варто розчаровуватися... Треба йти вперед і не зраджувати своїй меті, не залежно від того, сприймати її світ чи не дуже...
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, це вже, Ліля, набагато веселіше, а реалії життя такі, якими ми дозволяєм їм бути.