Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, що не можна словами сказати
Не можна писати, неможливо зіграти
А тільки мовчати, тихенько мовчати
Давай мовчати, про то, що дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати
Давай про мене і про тебе - мовчати
Мовчати, аж поки не захочем кричати
Місяць впав. Темно в кімнаті
Як добре, що ти навчилась мовчати
Про то, що ніколи не змогла би збрехати
Про то, що ніколи, мені не зпитатись
Ми будем з тобою, у ліжку лежати
Лежати, як сніг, водою зтікати
Ми будемо жадно, свої сльози ковтати
А з ними слова, яких не сказати
Давай помовчу, тобі просто на вушко
Холодною стала, чайова кружка
А ми ще маем, про що помовчати
А ми ще маем, про що полежати
Як світло проб\'ється через наші штори
Ми знову з тобою, як всі заговорим
А поки ще темно є в нашій кімнаті
Давай з тобою будем просто...мовчати
(із пісні Ірина Білик та Скрябін – Мовчати)
