Я літо своє віддала за копійки,
Хоча і цеплялась зубами,
Порізала руки тримаючи ниті,
Була на краю панорами.
Спустила це літо, як воду в сортирі
А так не хотілось спускати!
Лишились у пам'яті тліючі крила,
З якими не просто літати.
Я літо своє віддала за копійки,
А як? А кому? А навіщо?
Поклала всі мрії на долю-злодійку,
Й закинула їх на горище.
Пробач мене літо..кричу..ні,благаю
Свідомість біжить за тобою,
Бо літом усі ми шукали десь раю,
Лиш жаль,називали це грою.
