Ми засліпленні їх поглядами. Згадайте ці очі:блакитні, сині, зелені, карі, чорні. Згадайте їх відтінки: кольору неба, солодкої ванілі, соковитої трави, ніжного вітру. Для вас колір особливий, він свій, рідний. Можливо, комусь пощастило більше-бачити і мріяти одночасно про два кольори:сірий і карий, блакитний і зелений, синювато-жовтий однієї людини. Згадайте ці очі, що є відзеркаленням душі, у кожного лише одна сліпа пляма, адже не можна повністю побачити людину зовні. Згадайте ці очі - вони підкажуть про минуле, дадуть здогатку про майбутнє, прищеплять вашу долю до себе.
Ми зачаровані їх запахом. Згадайте ці аромати: стиглої груші, весняного бузку, очерету, щойно зірваних ягід малини, лісової тиші, зливи, зів'ялого листя, колосся пшениці. Помічаєте, що не можете відірватися від цих запахів. Розумієте, що без них життя втрачає сенс, губиться у просторі і пропадає.
Ми прислухаємся до кожного їх звуку. Згадайте ці нотки: сміху, вдиху, видиху, плачу, божевілля, радості, стримання, мовчання, гри фортепіано, стуку серця, відбиття такту пальцями. Ви слухали б це вічно, це було б вашим власним радіоприймачем усюди, куди б не завели доріжки щастя.
Ми здригаємось при кожному їх дотику. Згадайте ці відчуття дотику:кінчиків пальців, соковитих губ, мочки вуха, шиї, плеча, ніг, носика. Так би притиснутися і не відпускати ніколи, ні за яких обставин. Ці дотики не розірвати, не пропилити, ні пропалити. Вони вже встигли стати частиною вашого тіла.
Ми обожніємо їх смак. Згадайте цей присмак солонуватої шкіри, солодких губ, кислинок на щоках, трохи гіркості на підборідку. Ці смаки, у порівняні зі іншими самками - витвір кулінарства. Ви тратили кожну хвилину дарма, не покуштувавши їх.
Якщо ми це все відчуваємо і пам'ятаємо, то ми кохаємо. Якщо ж ні- вам одночасно і пощастило,так як не відчувати це все-це спокій, і так само одночасно не пощастило, бо що таке спокій в самотності? Бачити лише свої очі, відчувати лише свій запах, слухати лише звуки свого серця, а на смак і зовсім не куштувати. Ми любимо самотність, але не самотність серця. Згадайте ці ритми, стукіт, що ідуть поряд і б'ються в унісон...
ID:
225022
Рубрика: Проза
дата надходження: 28.11.2010 15:42:14
© дата внесення змiн: 28.11.2010 15:42:14
автор: Дотепник
Вкажіть причину вашої скарги
|
