Життя моє-дорога
Від рідного порога,
Що стелиться під ноги.
Не завжди ти широка і полога.
Ти часом рівна і широка,
Та ще і квіти ростуть збоку.
Тоді й попутчиків не порахуєш
І гарних слів про все почуєш.
Частіше ти -то польова дорога,
Де крім пилюки більш нема нічого
І поруч крім рідні нема нікого,
Та ще надій на них і себе самого.
А часом ти лишень стежина,
Де не ступала ще нога людини,
Та ще й петляєш поміж терни,
Що можуть навіть шкіру здерти.
В яких живуть ще й хижі звірі
Чи то при владі, чи то у вірі.
Важкий в таких умовах шлях.
А думи про життя наводять жах.
Значною мірою подолана дорога,
Але ще не болять від неї ноги.
І я готовий ще далеко йти
Лише щоб поруч була ТИ.
Бажаю Вам на життєвій дорозі зустрітись з Тим, Хто хоче дати Вам впевненість у майбутньому і радість буття.
Ісус говорить:Я є Путь, Істина і Життя...
Верба Владимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не виключаю, що це я убогий,
але розминулися наші дороги.
я звик на світі сам по собі жити
і мною обраних дорогах просто так ходити.
І навіть Вас на каву запросити.
