Карпати… Таємничі та надзвичайно чарівні… Гірські вершини вкриті туманом, або ж освітлені сонцем, шум гірських річок… шепіт вітру серед тиші в кроні дерев та зелені трав…
…варто побути в них лишень кілька днів і ти починаєш відчувати себе цілком і повністю злитим з ними. Енергія твоєї душі з’єднується з їх неповторною первозданною енергією. Немає нічого кращого ніж спозирання карпатської краси. Вони завжди чарівні. Чи багато в тобі сил, чи ти вже повністю вибився з них. Немає абсолютно ніякого значення… Похід – рух та спозирання, ось в чому ти відчуваєш всю силу та велич Життя… Які б труднощі не спіткали тебе на шляху – ти завжди Живий. Завжди окрилений та натхненний. Твоя свідомість чиста, а душа в польоті десь в іншому вимірі – серед світлих духів та явищ неповторно дивовижної карпатської краси.
Вражає в Карпатах й відкритість та щирість місцевих мешканців. Їх мова та манера спілкування. Ти по світлому заздриш їх образу буття серед всієї цієї мальовничої краси!
Карпати – найдивовижніша й найзагадковіша місцевість нашої багатої на природню красу та традиції неньки України! Вони навічно підкорили мою душу, свідомість та серце!
Ви поет,хоч і написали це прозою...Я там теж не був, але поважаю цих волелюбних людей...Вони менше нас були в російському ярмі. І зберегли не трачені більшовизмом душі...Слава їм!..
Сагайда відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я абсолютно согласна с выше сказанным. Это надо увидеть, пережить, прочувствовать! Открывая Карпаты, ты открываешь себя! Мне раз удалось там побывать, но это незабываемо!
Сагайда відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
