Небо над Дніпром – хто без тебе я.
Небо над Дніпром – кличе кров моя.
С. Вакарчук.
Вечір. Місяць. Тихо шумить вітер. Перед тобою легесенько грають хвилі старого й мудрого Дніпра. Ти стоїш на пірсі та спозираєш ту казкову грайливість хвиль, й ніжне переливання в них сяйва далекого небесного диску. …твої думки уходять далеко, десь поза межі цього світу. Ти на одинці з собою… ти на одинці із Ним – могутнім стародавнім Дніпром! Поступово зникає весь смуток, що так сковував твій мікрокосм….
Перед тобою протилежний берег. В світлі ліхтарів Старих Кодаків, здається, що він зовсім близько. І ось, твоя свідомість переходить на інший рівень сприйняття. Відкрита душа наче злітає в небесну височінь. …ще кілька миттєвостей, і ти знов поринаєш в себе, але вже в трохи інший рівень себе… Кодаки (Кодацька Фортеця)… легендарні Кодаки – зразок козацького волелюбства й патріотизму. Один з символів, один з прикладів величезної справи легендарного гетьмана Хмельницького…
І ось ти, стоїш на цій землі й відчуваєш в собі, якусь надзвичайно потужню Силу… Ти прекрасно розумієш, що джерелом цієї Сили є Він – Дніпро. Свідок багатьох вікових подій… хранитель неосяжної енергії буття. Він… Саме він, в цю мить, надихає тебе на Життя...
Радий, що сподобалось 
