Ти покинув мене в ту хвилину,
Коли я цього не чекала.
Несподівано й боляче стало,
Ніби врізались шпильки троянди
Подарованої недавно,
Подарованої з любов’ю.
Все це сталося так раптово,
Що стояла я серед кімнати
І дивилась тобі у вічі,
Й не могла зрозуміти -
Де я ? Що зі мною ?
Й чому так важко і пустельно на серці стало?
Ніби та обірвалась жила,
Що в’язала мене до сонця,
До весни, до життя, до тебе……
Все було в мені – і не стало…
Лише пустка…
І сльози жалю,
Що стікали самотньо й ніжно,
Поцілунком солоними своїми
Попрощались за тебе зі мною.
*** Намагалися пригорнути мої щоки,
Та не розуміли
– застиляючи мої очі,
Не давали бачити того,
Хто зробив мені так болюче,
З ким прощалася я назавжди….
2004
