Надіятись!Боротися!Чекать! (а просто по-патріотичному!)
Весь вік у дивній колотнечі:
Не знаємо куди йдемо!
Убивства,рани,кровотечі-
В якомусь вирі живемо!
...Вся боротьба мого народу
Навіює одні думки:
Не знаєм броду-лізем в воду,
Подачки ждем від доброї руки!
Та ніби ж все робили,
Але мети не досягли
Велику яму ми розрили
І в неї ще живцем лягли!!!!
І кожний день щось заважало,
І обривався вдалий план-
Населення собі страждало,
А руки тер пихатий пан!!!!
Як на кротів ми з Вами схожі,
Які гребуться у землі:
В своїй норі,в соєму ложі,
Живуть у брудові,ріллі!
Все риєм,гребемо,копаєм-
Нарешті вилізли на світ!
Сліпі,не бачим,знов тікаєм:
Таку природу має кріт!
...Ми будем знову починати
Всі крокувати до мети
Та перед тим,як будувати
Себе нам треба віднайти!!!
Один народ-мета єдина
І разом зможем відшукать!!!
Єдина рима-"Україна!":
НАДІЯТИСЬ!БОРОТИСЯ!ЧЕКАТЬ!
Оценка поэта: 5 Чудово! Без всякого перебільшення!!!
На жаль, так гарно на українській мові писати я не навчився. І тому вчусь з вашої поезії! Тільки, якщо "Боротись", то не "чекати", а писати такі гарні поетичні, патріотичні твори!
Безнадійна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую!вірш був написаний,коли готувалася до тестів з історії:все читала-читала,аналізувала...а опублікувати вирішила після того,як прочитала Ваш твір "Я не «хохол», не «малоросс» - я украинец!".не важливо на якій мові ти пишеш,головне-любов до Батьківщини
Без всякого перебільшення!!!
Дуже гарний вірш.
