Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Микола Шевченко: Перед їж… - ВІРШ

logo
Микола Шевченко: Перед їж… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Перед їж…

Спотикаючись, гублячи капці, він попростував на кухню. 
Чомусь, зненацька, так захотілося яблука, неначе перед... 
 З кімнати долинув знавіснілий рик – певно чудовисько з дівідішного жахіття отримало чергову порцію срібних куль... Забув натиснути «стоп» - пусте, передивлю... А де отой маленький вправний ніж, до речі?
Хрумнути,  по-простецьки, білявою смакотою він одвик, запитай коли – не згада... Відрізати скибочку, обдивитися з усіх боків (незважаючи на той факт, що магазинних яблучок черв`ячок уникає) а тоді вже й до рота. Самий ци...
    Ось ти де? Висихаєш в обіймах наглої виделки – а що їй, нержавієчці, стане? Я в тебе позичу його ненадовго, не проти... А то вже сли...
    А красиві ж! Червонобокуваті та лискучі... Гра світла вражає – надвечірній промінь майстерно освітлює подіум стола крізь фіранку. Натюрморту блага... Треба буде...
    ... Різь!.. Овва! Яблуко катапультувалося з неслухняних пальців, відстреливши собі бока. Гупнуло, приречено, килимом, котнулося під ніжку стола. А ось ніж – той роздратовано дзенькнув, зачепивши тарілку з плодами, мовляв, навряд чи вдасться сьогодні вас поколошматити. І, майже одночасно, на тарілчине бильце стрибнула крапелька, за нею – ще одна. З руки? Кров?! Та ж ні! Чому ж тоді чорна?! 
Глянув на пальця – ранка манісінька чорніє – як у отого монстряччя з трилера. З кімнати знов ревнуло...
    Кинувся до люстра... Закопилив пальцями неврізаної руки повіку... 
     Бу!.. Чорніла в яблуці (вже тепер ока) темінь несусвітня. Не переймаючись відкопилити повіки – повільно сповз додолу... 
     Гра світла продовжувала вражати саму себе – оскільки він вже нічого не бачив. І не чув, як ота екранна звірина доривала чиєсь нещасне єство... Їй було глибоко байдуже на цю квартиру, оцього художника, недомальований плакат і на отой каламарчик чорнила, що вдало маскувався, приміряючи собі все темніші шати мряки, що насувалася...

                   *                  *                  *                   *                    *

   Очуняв він від рику?  Та ж ні... Рик ні до чого. Рик...лама (як добре мати ще й радіо вдома).
« Рідке мило, що вбиває всі відомі і невідомі бак... Завжди мийте руки перед їж...»



21.12.09

ID:  162151
Рубрика: Проза
дата надходження: 21.12.2009 01:45:41
© дата внесення змiн: 21.12.2009 01:45:41
автор: Микола Шевченко

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1165)
В тому числі авторами сайту (18) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Дуууже цікаво! Надішліть ! give_rose
 
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ОК
 
Суперова проза! Розсмішили! biggrin biggrin biggrin Читаючи, я уявила Вашого героя на кухні, як він воює з яблуком... і оту остогидлу рик...ламу... яку маленькі діти знають напамять... І чомусь згадала, що вчора вперше купила парафінові яблука... фу... Очищайте їх від шкуринки, бо опинитесь у музеї воскових фігур Мадам Тюссо!.. Ой, щось я розговорилась.. Зараз цілий твір напишу. smile
Пишіть прозу! Дуже цікаві образи! give_rose Додам Вас у білий список(з Вашого дозволу).
Заходьте на 29 29 або flo32 flo32
 
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо Вам цікаво, можу вислати на електронку свою маленьку повість-фентезі, для ознайомлення. Три роки тому написав. На цьому сайті треба її лише частинами викладати, я полінився. а в білий список без дозволу додають, але мені надзвичайно приємно Вам дозволити smile give_rose
 
Кузя Пруткова, 21.12.2009 - 10:07
Оценка поэта: 5
biggrin biggrin biggrin clapping чудово!
 
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: