Ти знаєш, як то пити
Сльозу, що зупинилася на мить,
Заплутавшись у твоїх віях?
Ти знаєш, як то жити
Коротко? Поќи вона злетить,
Допоки в твою правду вірю!
Ти знаєш, як то крик
Родити серед сонноночей,
Боюч́ись зтривожити росу?
Ти знаєш, як то. Звик,
Що в своїх снах рятуєш мої очі,
В яких небесну зелень я нес́у.
Ти знаєш, як то є,
Коли розірвана від розпачу душа
Кавалками рушає у мандрівку?
Ти знаєш, як то. Б"є
У дзвони голосні : "Не залишай!"
Шматок душі в конверті, як листівка...
Ти знаєш,як мені
Долонею кохати цей папір,
Що часом є єдиним порятунком?
Ти знаєш... Знову - "Ні!"
І ще раз : "Ти мені не вір!"
Словами зваблюєш і тембротрунком.
Ти знаєш, що це ти
Застряг чомусь посеред себе,
Вкотре в безмежжі щось шукаєш...
Ти знаєш - не знайти!..
В очах збісер́илось герданами небо.
Знов з Початку. Нічого не знаєш...
"В очах збісер́илось герданами небо.
