Моє прекрасне, старовинне місто!
Тобою я пишаюсь і люблю!
Мій рідній Київ, мій Узвіз барвистий,
Каштанів цвіт, неначе дух хмелю!
Софіївський собор своїм величчям
Захоплює і мружить блиском веж.
І відкриває всім своє обличчя –
Обличчя Бога, святістю без меж!
Привітно усміхається до тебе,
І двері відчиняє в давнину.
Мелодія віків летить до неба
І зустріча вже не одну весну!
Мій рідний Київ, моЯ батьківщина!
Ці, неустанно, я повторюю слова.
Для мене ти прекрасний та єдиний,
З тобою назавжди моя душа!