Коли приходять дні сурові
В твоє життя,
Ти притягнув з минулого,
Свої помилки і погані вчинки.
І зараз час прийшов спокутувати,
Те, про що не пам'ятаєш ти уже,
Бо це було давно
І мабуть не с тобою...
І мохом поросло,
Стільки часу пройшло
Всього і не згадаєш
Коли і як, кого...
Поганим словом ти принизив,
Злетіли з вуст убивчі ті слова,
А може вдарив з горяча,
Не вибачившись.
Тому зараз, думками,
Пошли ти вибачення
Всім знаним і незнаним ворогам
І друзям зателефонуй, і рідним.
Їх перепроси за завдані душевні рани
Бо будеш довго ти хворіти,
Страждати, душу і тіло мордувати,
Лікарям покою не давати.
До Бога з словом покаянним ти звернись ,
Поклони бий ,молись, хрестись,
Але від душі це роби,
Щоб почути тебе, небеса змогли.
