Чи відчували ви колись.
Як обпікає вогонь очі?
Як ніжно, тепло обдуває гарячим вітром
Замерзлі губи, зігріва самотні ночі?
Ч и бачили ви.
Як вогняний звір міняє облік швидко-швидко
Як заворожує, приковує ваш взір
Манять теплом жовтогарячі нитки
Чи чули ви
Тихенький шепіт сина сонця
Вселяє спокій його спів
Нагадує про шелест золотого вільного колосся
Та раптом, ви не очуєтесь, коли
Він забере всю вашу сутність
Теплом спокусить, світлом обмане
І серце подароване не пустить.
Не відчуваєте вже більше щастя?
Не бачите вже сонця, так ,тепер?
Вам не подобаються вже гарячі чортенята,
Що полонили спокій мовчазних ночей?
Залишиться лиш попіл після пристрасного танцю із вогнем...
І тут-на допомогу - холод, зима і сніг, який страждання замете.
гарнюще
