дозвольте не про техніку, а про зміст: коли кохаєш - по-справжньому, справді кохаєш - хіба можна потім в чомусь каятися, про щось жалкувати? якщо так - то твоє кохання було несправжнє, надумано-придумане.
коли люди кохають одне одного і потім з якихось причин розходяться (що дуже природно, бо кохання це не тоді коли притворяються що кохають аби жити разом), то вони назавжди залишаються добрими один до одного, бо пам'ять про справді щасливі твої часи не може кудись зникнути, вона безсмертна.
інша справа що багацько людей не знають що таке кохання, і навіть не здогадуються як це.