Холодне серце без кохання та жалю, жіноча туга за п'янкими вечорами. Це чоловіче ніжне "я люблю", його чекала, пестила роками.
Цей відчай знай, зимою обгорта. Цей відчай знай, у слід іде весною. І в темряві ночей так душу розрива за милим, за коханим, за тобою.
А день біжить, як вовчик сіроманець, і пори року змінюють усе. На фотографіях моїх вже меркне глянець, тривожна ніч, не знаю що несе.
Прошу тебе до мене повернись і прожени цей розпач і тривогу. Та кожну ніч прошу, мені наснись, молитву вознесу вечірню богу.
