Пташкою тихенько безтурботною
Притулюсь до міцного плеча,
І у снах сьогодні не самотньою, -
Полечу в обіймах твоїх я.
За руки узявшись зачаровано,
Десь внизу хай стелиться земля,
Роздивлятись будемо здивовано
Шлях чумацький, зоряні поля...
Наново планети відкриватимо,
Їм дамо твоє й моє ім'я,
Хоч у ніч єдину ми не знатимо,
Що свистять ракети, йде війна...
Що вона між нами, мов розлучниця,
З помстою розкинула мости,
Що до тебе ніяк доторкнутися,
Не приходиш навіть ти у сни.
Що колись, як пташка безтурботная,
Засинала в лагідних руках,
А тепер щоночі, геть самотняя,
Я лечу за обрій в своїх снах...
25.11.2024
