Я— музей імені всіх,кого коли небудь любила.
Старі експонати вживаються в роль і досі паплюжать життя.
Страж мого серця напився і зіпсував мої крила
Консьєржка суворо дивилась й жадала такого буття.
В музеї доволі пусто,нових людей тут нема
Витвір мистецтва упав і прямує прямо в смітник
Сумні перехожі жадають ніжності і вина
Слів недостатньо,тут точно потрібен словник
Залишені стіни музею від старості дуже хрихкі
І всюди видніється надпис «Ей,обережно,кришталь!»
Змішалися ночі самотні,змішалися сірі дні
Обшарпані стіни музею
перетворились на
сталь.
