Настане день, наступить час,
Прийде прозріння і від страху,
Волосся дибки стане в нас,
Діянь злочинних, жертв і жаху.
Себе спитаємо не раз,-
Як колективне божевілля
Прийшло до більшості із нас?
Кривавим буде це прозріння!
Ми осягнемо весь цей жах,
Якому сміючись сприяли,
Що власноруч вбивали цвях
В розп’яття рідної держави!
В руїнах села і міста,
Загиблих лік на сотні тисяч,
Усі ці втрати неспроста, -
Ми на нікчему повелися!
Прокляття, розпач, каяття,
На долю нарікати марно,
Той вибір нашого буття
Не міг минутися безкарно!
Ми платимо страшну ціну
Своєю кров’ю і життями
За брехні блазня про війну
І про маївку з шашликами.
За все, що натворив, він теж
Повинен нести покарання!
Не буде прощення і меж
За давністю для виправдання.
Тому важливо щоб не втік,
Як той тарган, в якусь шпарину.
Хай будуть прокляті навік,
Усі, хто зрадив Україну!
31. 10. 2024 р.
