Я не вірю в твої слова,
Що колись ти була права.
Що колись ти, як номер два,
Цілувала його уста.
Та я вірю, що ти була,
Зовсім інша і не така.
Як казали мені, колись.
І казали мені: "Дивись!"
Я не знаю чому мовчиш.
Може щось ти таки таїш,
У сувіях своїх спідниць.
Ти ж розкажеш це все колись.
Намалюєш мені той світ,
Що з водою кудись утік.
Ще по морю та не в той бік,
Утікав наче чорна ніч.
Та все одно я,
Не повірю в твої слова.
Що колись ти як номер два
Цілувала його уста.
2013