Бувають мрії так захмарні,
Не долетіть туди й птахам.
Ми ж витрачаєм сили марно,
Чи буде це душі бальзам?
Ми все ж йдемо, нехай що буде,
Уперто, твердо до мети.
Можливо, нас усе ж здивує:
Як ми змогли туди дійти?
Якщо до мрії йдем без страху,
Хоч невідомі ці шляхи,
Не відкладайте мрію вашу,
Не зрадь омріяну - гляди!
І ми чекаєм, твердо вірим,
Колись настане такий час,
Що мрія ваша вже дозріє,
І вже вона в руках у вас.
Якщо буває, що не вдасться,
Не твердо вірили підчас..
Зневірі ви не піддавайтесь,
На іншу матимете час..
Мрія, як той метелик, змахнув крильцями і так легенько, мило полетів. А щоб впіймати... ой, як не просто.
Чудовий вірш-порада для тих, хто розчарувався і тих, хто впевнено крокує до своєї мрії.
- чудове застереження!
