Я не чекаю час зірковий,
Живу і мрію, як усі.
В житті були шляхи тернові,
Траплялись навіть і сумні.
Любов тримала і надія,
Вони вели мене за руку.
І рятували від падіння,
Коли раптово була скрута.
Безвихідь, труднощі долала,
І завжди вірила в добро.
Та долю іноді благала:
Допоможи, як взнаю зло.
В житті підтримка - вірні друзі,
Не відвернуться в важкий час.
Без них були б нудні всі будні,
Про це я думала не раз.
Боюсь в житті я заблудитись
І безнадію в серце запустити.
Тож краще жити щоб любити,
Бо надбану Любов не загасити.
Життя, дароване нам Богом,
Ти в нім узнаєш все в житті.
Це - квітка, що на сонце схожа,
ЇЇ призначення - цвісти...
