Буває інколи, буває –
душа від радощів співає
й дзвенить неначе кришталем,
не помічаючи проблем.
Буває інколи, буває.
Причин й сама душа не знає,
коли від потрясінь і дум
у серце проникає сум.
Буває інколи, буває…
Серце раптово завмирає,
здається, що лише на мить,
й людина перестає жить.
Буває інколи, буває,
що все на світі проминає
і не вертається назад –
все поринає в часопад.
Та щоб там коли не було –
ніщо безслідно не втекло,
бо в пам’яті лишає слід
і радість, й сум, і купа бід,
поки живе іще людина
і кров тече в її судинах.
…Хоч з нею інколи буває,
що дещо вона забуває.
Буває все в житті. Буває…
