Поема
Господу Богу-Слову
з любов’ю присвячується
1
так Ти
заглибив
ції дні
що й мені добре
в глибині
не в однині
бо Ти на глибині
нема більш суперечок
нема запитань —
недоречних
ми варим
чай
в ці дні
бульки із вод
бульки
із вод
що у Вогні
такий Ти! —
Сам Прекрасний —
в глибині...
2
сніги! — яка любовна
простота
побігла — біла бігла
німота
й ось сніг розтане
й води
любо глянуть
в кохане небо
голубінь кохана
бездонність неба
і полів вологий свідок
ніжний —
сповиток!
весна! але біжать
ще
води
і небо серцем
видить
ці походи
природи безконечнії ісходи!
любов! — де бігли ці потоки
там діти
квітів стрічки —
і знаходять...
акорд, акорд!
під неба ходом
3
усе одно
як бачить — і кохати
так я не зміг —
акорд
небес
не розвивати!
так я
занесений під ліс
в потоці днів
і мов — люстерце!
і могли бачитись
із висот — небо
із глибин — серце!
4
Єсть Бог! —
як олівець
мене тримати
і цілувати
в серце —
Божа Матір!
так всі слова
до раю зможуть
вилітати...
08.02.2018,
ранок,
Київ
