|
« Бог шельму мітить...»
Вислів
І
В поезії як у глухому лісі
немає уторованих доріг
ліричному герою до своїх:
котові до казкової Аліси,
до Пенелопи – грекові Улісу,
а то, буває іноді, на сміх
даються ролі іншому гульвісі
Енею... на пораду до Анхіза,
де не посій, герой один за всіх.
Йому би і пора уже додому
від пасії до феї... у сезам,
і якось уживаються в одному
то, ніби, лицар, то, неначе, хам.
Захекались паяци-пілігрими.
Але чого блукати біля Риму,
Ітаки, Трої? Є багато сіл,
де є герої...
та лягає
в риму
на острові
Зміїному
Ахілл.
ІІ
Іще існують гідри недобиті,
засушені геракли, королі...
і ненажери є у цьому світі,
і людоїди є на цій землі
і то не де-не-де у Сомалі,
а он де, між ученої еліти –
накачані ковбої без освіти
усі в одному – урки у кремлі.
І в Україні цього вистачає
усупереч, а може й завдяки
одному... і не знають вояки,
що їх одноосібно заміняє
той, що довіри
повної
не має.
І не дає Європа літаки,
бо на потоки...
ніби, не сідає
одноосібно...
є ще – єрмаки.
ІІІ
Усе в одному, хто не в’яже лика,
і маємо – чи то воно совок,
чи може, не одна єхидна пика,
а неуки, яким дали урок,
що ми брати із орками навіки,
тому що на всю голову каліки...
.........................................................
і платимо за це тяжкий оброк,
хоча у лісі не одна осика
і є на все
осиковий
кілок.
ID:
994167
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Рондель
ТЕМАТИКА: Сатиричні вірші
дата надходження: 18.09.2023 12:30:03
© дата внесення змiн: 18.09.2023 12:30:03
автор: I.Teрен
Вкажіть причину вашої скарги
|
