Я загублена в світі рим,
Там живу і ховаюсь ,блукаю,
Задоволена світом своїм,
В нім початок для віршів шукаю.
Все, що є тут мене надихає,
Слово з словом докупи збираю.
Все безцінне, життя є багатство,
В нім емоції, стан ,почуття,
Скільки часу дано нам не знати,
Йти вперед лиш по свіжих слідах.
Шукати для себе щастя,
Воно часто так поруч, в руках.
У очах, воно бродить по тілу,
І не коштує часто багато,
Просто ми зрозуміти б уміли,
Що спокійне життя то є свято.
Ми б ходили до себе всередину,
Трохи істини добре пізнати.
Я шукаю, часом забагато,
І питань на які треба відповідь,
Не просто поетом стати,
Треба жити цим кожну мить.
Свою душу наскрізь читати,
Часом ніч майже не спати,
Бо як вогник натхнення горить.
Я загублена тільки між римами,
Серед них я блукаю щодень,
Вони роблять мене досить сильною,
І слабкою часом досить теж.
Я захоплена ними без меж ,
Стала ніби в полоні та вільною.
