День у кабінеті шефа
Неспокійно починався:
Щось кричав по телефону,
І до когось матюкався.
Головний бухгалтер першим
В його двері вже не пхався:
Втік в своє робоче крісло
І паперами обклався.
Всі по відділах принишкли,
День ставав темніше ночі,
Не дай, Боже, керівництву
Враз потрапити на очі!
Шеф у гніві викликає
Свою вірну секретарку:
По команді ’’Струнко!’’ стала
Перед ним дебела Дарка.
-Водія,- кричить,- негайно!
Довели чорти до стресу!
Відлучитись мені треба
Задля свого інтересу!
Іподром за мною скучив,
Кажуть, гнів знімають коні,
Трохи верхи покатаюсь –
Таке право є в законі.
-Та я миттю,- каже Дарка,-
Буде тут водій відразу,
Бо кобила ваша зранку
Вже дзвонила аж три рази!
дійсно, гарно про іподром, але, як на мене, то трішки задовга «гнівна прелюдія») головний бугалтер на себе частину інтриги перетягнув)))
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме стільки треба злитися шефу, щоб з чистою совістю перед установою вибратись до своєї "кобили". Щиро дякую за такий вдумливий коментар! Радісного Вам настрою і сонячного дня! Дуже Вам рада!