Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ulcus: жовтню - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
Це я не підтримую, а сварюсь) бо ти занадто рідко пишеш)
Ходила Улькус по траві з граблями. Згрібала листя. Складала в ями. Топтали листя «Улькусові кеди» (цитата))) А їм хотілось два теплих пледа, А ще мєчтали кеди фірми «ECCO» Про семі-драйчик, чи про просекко, А ще хотіли чаю з пирогами, А може каву з конья... з вершками. Вони ж топтати мають жовте листя — Красу осінню її обійстя. Зробити крок убік ніяк не сміють, По стойкє смірно... стоять як вміють. Голодні, злі, натомлені, незграбні, Отак би й стали носком на грАблі!) Та не наважаться ступити й трішки, Вони ж без Улькус, як кіт без мишки. P.S. А я без тебе, як без ниток шпулька) Моя найкраща філологУлька!)
мої старенькі від convers кеди
вже скоро зірку засвітять в небі якщо не зірку, то дірку збоку - далеко в небо, воно високе стоптали кеди дорогу в листі зібрали роси собі перлисті розмокли бідні, зігрітись хочуть дожити якось хоча б до ночі ридають гірко брудні, холодні сховатись просять в своїй BeZodni як не в BeZodni, то хоч би в пледі в картатім раї для м‘ятних кедів ковтнути кави й бокал просекко та це - як небо... чомусь далеко майже так само, як до BeZodni - такі ось справи у них сьогодні
Такі-то справи, такі-то зліви,
Бояться кеди рясної зливи. Ходіть до мене мої маленькі, Заклею скотчем дірки тугенько І пригорну вас до свого серця. Жорстока Улькус, ну ви ж — не берці, Щоб вами листя топтати в зливу Й між слимаками чавити сливи. Хоч у BeZodni душа й пропаща, Повірте, з нею вам буде краще: Землі торкатись уже не треба, Візьму вас, любі, з собою в небо. Та ні, не в мріях, бо я — безмрійна, Зате під боком — мітла надійна)))
такі от справи на білім світі
жовтіє листя, мов дивні квіти біжать потоки із кисню й водню до себе вабить стрімка BeZodnya злітають мрії у синє небо лікує настрій ефект плацебо немає в жовтня постійних стресів відсутні приводи для депресій хто хоче жити - живе на повну в безмірний радості невимовно йому байдужі холодні зливи - хто хоче жити - живе щасливо Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 18.10.2020 - 13:49
та хто його роздягати буде? досить пристойне брутто
Катерина Собова, 17.10.2020 - 10:18
Метафори - просто супер, отримала величезне задоволення від Вашого вірша!
Ulcus відповів на коментар Катерина Собова, 17.10.2020 - 10:40
дякую, Катерино!!! приємної вам осені і найяскравіших фарб!🍂🍁🍂
Малиновый Рай, 16.10.2020 - 22:50
якби ж і ми ,люди ,були такі щирі і подільчиві як осінь,То були б набагато богатіші і щасливіші отримуючі в заміну любов і повагу.до речі любов належить всім,кохання -двом.останнім часом у мене великі нагрузки в роботі -руки працюють,голова відпочиває,але провідую друзів .побачив ваш новий вірш і звичайно захотілось відправити вам краплиночку своєї любові Ulcus відповів на коментар Малиновый Рай, 16.10.2020 - 23:51
дякую! одразу стало набагато тепліше серцю! ❤ люблю ваші коментарі - вони мені схожі на маленькі листи, дуже щирі і приємні. діліться з осінню своєю втомою, а вона нехай повертає вам силу.
Білоозерянська Чайка, 16.10.2020 - 21:12
Сонячний жовтень торкнеться промінням жовтневим,Жовтогарячим, немов гарбузовий м'якиш: - Буде потрібне кохання тобі, це я певен - Отже, його все ж ти,Ulcus, у серці залиш... Ulcus відповів на коментар Білоозерянська Чайка, 16.10.2020 - 21:33
о, кохання у серці лишу непорушнимбо його й не зачепиш - хіба водночас із життям а любові багато, тому і ділитися мушу хоч із жовтнем - осіннім злотистим дитям дякую, Чайко, у Вас завжди багато тепла і світла!!! |
|
|