|
17 год ·
Присв'ята Кобзарю.
А він, пас ягнята за селом
Був кріпаком ,круглий сирота.
Читав,святе писання псалом
Служив,носив воду для дяка.
Він,навчивсь читати ,писати
За пригноблених,боліла душа.
Оспівував,красу землю мати
Посадив,вічне дерево життя.
Був наймит,у пана" козачком"
І Бог,дав талант малювати.
Він,любив Україну над Дніпром
Садок вишневий біля хати.
Сошенко ,бачив талант у нім
Розказав,в академії про нього
Почув,Брюлов допоміг в усім
І малює,Жуковського живого.
Розіграли,в лотарею портрет
Викупили,за гроші з неволі.
Цілує,вільну...Пише,Кобзар сюжет
Заплакав ,гірко ...дякує ,долі.
В академію,вчитись прийняли
Полюбили,його як брата.
Слухали,вірші гуртувались
Цар,дізнався віддав у солдати.
Заборонив ,указом писати
Вірші,які осміював царицю.
В пустельній окраїні малювати
А слово,для душі як водиця.
Тарас мріяв вільним стати
Розкути,кайдани з ярма
Цар, загнав на Урал в каземати
За слово,яке гостріше ножа.
Зазнав,страждання в неволі.
І був,під гнітом на засланні.
Шукав ,істину в божім слові
Вірив,надіявся на кращі дні.
Снилась ,не раз Вкраїна мила
Широкі лани безкраї поля гаї .
Думкою,злітав у село на крилах
У рай ,де з Оксаною ще малі..
Вірив,надіявся молився
Що побачить мати Україну .
На Дніпро, як у воду дивився
Страждав за неї в лиху годину.
М. Чайківчанка.
ID:
867763
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 12.03.2020 17:28:06
© дата внесення змiн: 18.03.2020 00:05:08
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
Такий нелегкий шлях страдника Кобзаря 
