Попід хмарою літать хочеться мені
І сховатись від людей наче уві сні
Як шукатимеш, то пам'ятай
Я буду там, де тихий водограй
Я закриюсь за дверима
І нехай будуть золотими
Нехай лунають звуки
Цієї суєти і скуки
Закритись, сховатись від усіх
Відпусти і ти цей гріх
Буду кричати я до болю
Розірву душу аж до крові
Навіщо жалість болю зберігаєш?
Нащо заживо сам помираєш?
І в душі цвіллю зацвітеш
Потім сам із сіток не втечеш
Попід хмарою літать хочеться мені
І сховатись від людей, наче уві сні
Ну що ж, пора, рушай…
Не знайдеш і це між нами буде край
