Я буду там, де тихий водограй

Попід  хмарою  літать  хочеться  мені
І  сховатись  від  людей  наче  уві  сні
Як  шукатимеш,  то  пам'ятай  
Я  буду  там,  де  тихий  водограй

Я  закриюсь  за  дверима
І  нехай  будуть  золотими
Нехай  лунають  звуки
Цієї  суєти  і  скуки

Закритись,    сховатись  від  усіх
Відпусти  і  ти  цей  гріх
Буду  кричати  я  до  болю
Розірву  душу  аж  до  крові

Навіщо  жалість  болю  зберігаєш?
Нащо  заживо  сам  помираєш?
І  в  душі  цвіллю  зацвітеш
Потім  сам  із  сіток  не  втечеш

Попід  хмарою  літать  хочеться  мені
І  сховатись  від  людей,  наче  уві  сні
Ну  що  ж,  пора,  рушай…
Не  знайдеш  і  це  між  нами  буде  край

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863516
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2020
автор: _olevanda_