|
Мій Закрпатський край,могуча сило,
яка дає мені життя і душу оповила.
Гори,ліси,річки гірські,та милі полонини,
красою вашою,ви людські душі полонили.
Маленький край з могучою жагою,до життя,
де хоч,від праці,хоч від танцю,співає піснею душа.
Де краще в Закарпатті,я не можу вам сказати,
тому,що села, міста та краєвиди,не можна описати.
Звучить трембіта,на гірській,могучій полонині,
чи десь в Шаяні,чи Синевирі-але ви на гірській вершині.
Це Закарпаття-могучий і казковий край,
тільки приїдь,тут погостюй,цю казку прочитай.
І це мій край і це моя,рідна земля,
тут я родився,тут я живу,тут далі,хочу жити я .
Хочу блукати,зеленими лісами,що до неба,
і купатися в гірських річках,й Солотвинських озерах.
А ще помандрувати полониною,як наші вівчарі,
відчути хочу більшу тягу,до рідної землі.
Відчути Закарпаття,щоб тисло у душі,
а ще гордитися-я народився тут,як поталанило в житті.
ID:
862121
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 21.01.2020 21:09:01
© дата внесення змiн: 21.01.2020 21:09:01
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
