Осінь...жовкне листя...
Одинока я.
Завжди щастя сниться,
А в житті... нема.
Що не день...то холод,
Що не день...то біль.
Від моєї радості
Залишилась... тінь.
Тихий шелест листя,
Подих вітерця,
Пробудили раптом
У мені...митця.
Й, взявши аркуш в руки,
Написала я:
"Розчарування, біль та муки..."
ДОСИТЬ вже цього "ниття"!
Жити- це вже щастя!
...бачити красу...
А все інше в світі, я САМА знайду!