Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: МОВУ НА ХЛІБ НЕ НАМАЖЕШ! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярослав К., 04.05.2019 - 10:18
Не чув про мовні суперечки між Київським, Чернігівським чи Львівським князівством, там інші питання головними були. Чи то керманичі більш тоді прагматичну політику проводили
Олександр Обрій відповів на коментар Ярослав К., 04.05.2019 - 16:02
в добу середньовіччя були релігійні війни
Ярослав К. відповів на коментар Олександр Обрій, 04.05.2019 - 17:25
За гроші, друже, як і зараз. Лише привід міняється.
Олександр Обрій відповів на коментар Ярослав К., 09.05.2019 - 04:33
Я знаю одне - дуже часто російськомовним громадянам в Україні притаманна агресія, як залишок імперськості, основним цементуючим інструментом якої був "ізик". До української у мскаликів завжди була неприязнь і ненависть і її найзатятіших найсвідоміших носіїв, як і її саму, свідомо і методично знищували віками. Бо українська мова - мова ментально вільної людини. А сучасний ізик - продукт імперської жорсткої централізаційної політики. Загалом за енергетикою "ізик" - значно жорсткіший і зверхніший при вимові, чого не можу сказати про українську мову. Моя особиста думка. Погоджуватися не обов"язково.
Ярослав К. відповів на коментар Олександр Обрій, 11.05.2019 - 01:50
Не думаю, що кількість агресивних російськомовних сепаратистів дуже відрізняється від кількості агресивних українських націоналістів, це не від мови залежить. Для нашої країни це складна і болюча тема, тут головне - обходитися без цієї самої агресії з обох боків.
Олександр Обрій відповів на коментар Ярослав К., 11.05.2019 - 03:38
принаймні, агресія українських націоналістів виправдана - бо вони знаходяться на своїй землі і їхні пращури та земляки дуже постраждали від гніту, репресій і мільйонами вбивалися, виморювалися голодом пращурами оцих російських націоналістів-окупантів на українських землях з ціллю винищити українців як націю і як народ
Ярослав К. відповів на коментар Олександр Обрій, 11.05.2019 - 10:06
Я не про росіян, а про росмовних українців, які мають не менше прав, ніж україномовні. Так вже склалося історично, тому не бачу сенсу педалювати це питання, краще прийняти як данність і працювати над питаннями, які об'єднують, а не навпаки, бо як казав петя на білбордах, головне - не втратити країну.
Олена Жежук відповів на коментар Ярослав К., 10.05.2019 - 18:38
http://www.mmf.lnu.edu.ua/index.php/component/k2/item/864-141109m0.html
Ярослав К. відповів на коментар Олена Жежук, 11.05.2019 - 02:00
Підбірочка інформативна, але мене, чесно кажучи, дратує постійне згадування сумних дат, ніби ми вєчно абіжениє. Треба рухатися вперед, а не повторювати помилки попередників, видаючи аналогічні закони протилежного змісту, лише підігріваючи невдоволення великої кількості населення, тому що де-факто країна двомовна, і треба на це зважати, а не боротися проти власного народу, вважаючи його росмовну частину людьми другого сорту.
Олександр Обрій відповів на коментар Ярослав К., 11.05.2019 - 03:43
Згадування трагічних дат, що стосуються репресій і вбивств кращих представників нашого народу робиться з ціллю неповторення цих трагедій. Бо освічені і поінформовані про ці звірства нові покоління українців відповідальніше ставитимуться до цивілізаційного вибору своєї держави і не вестимуться на пропаганду агресора і стануть нездоланними для ворога, бо попереджений - значить озброєний. А рос. мовна частина суспільства україни - це коефіцієнт жорсткої русифікаційної політики москви, який неухильно має знижатися шляхом заохочення влиття рос. мовної частини українського суспільства в український мовно-культурний дискурс.
Ярослав К. відповів на коментар Олександр Обрій, 11.05.2019 - 10:25
Тільки влиття має відбуватися природнім, а не примусовим шляхом, інакше може викликати спротив, додатковий до того, що вже маємо. А наразі фактично критерій престижності мови з російської перейшов до англійської (а в законі і до інших мов ЄС), бо це мова бізнесу, розвитку, і цей перехід якраз і заохочений природніми потребами людини, його не треба стимулювати. Бо на то є мова найбагатших та найвпливовіших країн, і вивчаючи її, людина як мінімум підсвідомо готується до спілкування з іноземцями, і цілком вірогідно, виїде до країни, мову якої вивчає. Сумніваюся, що етнічним французам, німцям чи китайцям цікаво було б вивчати укрмову, для них у цьому не більше сенсу, ніж для нас мова Зімбабве чи Лаосу. Росмова є міжнародною, її розуміють на шостій частині світу, і говорячи на ній, людина не думає про політику, це природня потреба людини - бути почутим. На мою думку оте твоє "заохочення" - це сильна економіка розвинутої країни, мова якої автоматично і природньо набере престижу не лише серед власних громадян, а і серед етнічних євроіноземців, які схочуть їхати сюди заробляти, бо тут більше платять, як їдуть зараз вихідці із іще бідніших за нас країн Азії та Африки.
Олена Жежук відповів на коментар Ярослав К., 12.05.2019 - 13:11
Це твої слова невдала "підбірочка", а тут факти, за якими багато людських жертв.Впевнена, що "изичниє" ними ніколи не цікавилися, бо ж не ковбаса по 2.20. Ця історія може дратувати лише проросійських або байдужих жителів. Саме завдяки тим, хто бореться за свою націю , (а мова є її першою складовою) і рухається наша країна. Нема сенсу розказувати людині, якій не болить, яка не виховала в собі, любові до рідної землі, любові, від якої болить як минуле, так і майбутнє. І не треба тикати отим вивченим "де-факто" про економіку чи неугодних президентів, називаючи "петя". Це смішно, низькоаргументовано і негідно звучить. Щодо "руськаизичних"... ну не дав Бог їм ні в душу, ні в мозок. Я не про пенсіонерів. Але це тимчасово.
Ярослав К. відповів на коментар Олена Жежук, 12.05.2019 - 20:02
Кожен має свою позицію, яку вважажає патріотичною. Тут відбувається цивілізований обмін думками. А спроби образити з переходом на особисте якраз і призводять у підсумку до глобальних конфліктів, подібних тому, що вже маємо на Донбасі. Тому ваш погляд на ситуацію вважаю досить обмеженим, і ставлення до іншомовного населення своєї країни варто було б висловлювати більш коректно. Схожий радикалізм і абсолютне несприйняття думки опонента можна почути від людини зі східної неідконтрольної території і пахне ваша риторика аналогічним західно-українським сепаратизмом.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Ярослав К., 12.05.2019 - 20:19
Ярославе, ну, що ви небилицi якiсь вигадуете. Бiльшiсть - це ж не значить, що - усi. Хiба усiм людям зi Cхiдноi Украiни властива однакова форма мислення? Та, абсолютно. I людям з Захiдноi Украiни - так само не усi однаково думають. Журналiстка i полiтикеса Ганна Герман(вона ж - Ганна Стецiв) родом з Львiвськоi областi, а вона постiйно намагаеться дii Путiна виправдати, прагне довести, що вiн, мовляв, не такий вже i поганий, як у нас на нього говорять. А украiнська письменниця Iрен Роздобудько народилася у Донецьку, в Схiднiй Украiнi, але завжди вона демонструе проукраiнську позицiю, вiдстоюе патрiотичнi погляди i переконання.
Ярослав К. відповів на коментар Дмитро Кiбич, 12.05.2019 - 20:39
Чому вигадую? Мав змогу спілкуватися з антагоністами з обох таборів. Та я ж і не узагальнюю, вистачає україномовних днрівців, що ненавидять Україну, і зовсм не за мову. І росмовних справжніх патріотів у нас вдосталь. Я про те, що тема мови роздувається певними політсилами штучно, аби ще більше радикалізувати суспільство та викристалізувати власний електорат напередодні виборів.
Ярослав К. відповів на коментар Зоя Енеївна, 04.05.2019 - 10:15
Бельгія, Австрія, Канада, США, Австралія, Монако, Ліхтенштейн... нема сенсу продовжувати. Сила держави базується на економіці
Касьян Благоєв відповів на коментар Ярослав К., 04.05.2019 - 10:24
сила будь-якої держави тримається на людині. на її честі та гідності, не на ситомусвинячому шлунку, і не на смітті, не на іванах, родства нєпомнящіх. але совдепівське гниле зачатття савєтскаво народа дає ще поміж нас свій сморід: мова то дар небес людям, а не гній язикам холуйським
Ярослав К. відповів на коментар Касьян Благоєв, 04.05.2019 - 10:32
Гарно сказано, та реалії дещо інші.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Ярослав К., 04.05.2019 - 16:10
Ярославе, але економiчна складова - це ж не единий елемент розвитку держави. Етнiчнi вiдмiнностi, культурна самобутнiсть людей також при цьому грають важливу роль. Свiт же наш мае бути строкатим, а не одноманiтним. То космополiти тiльки намагаютья усе причесати пiд один гребiнець. Мовляв, хай усi люди говорять на чомусь одному - есперанто чи щось у цьому стилi - та, краще i розумiти будуть одне одного.
Ярослав К. відповів на коментар Дмитро Кiбич, 04.05.2019 - 17:27
Культурний елемент зараз де-факто не поєднує, а на жаль, навпаки. Тому лишається топити за економічний .
Дмитро Кiбич відповів на коментар Ярослав К., 04.05.2019 - 18:37
Ну, тут треба так топити, щоб не завдати шкоди i культурному елементу. Фiлiгранно в цiй сферi треба дiяти. Бо може вiд економiчного топлiння постраждати i культурна складова. А станом на сьогоднi деякi скандальновiдомi персонажi заявляють, мовляв, якщо i постраждае культура вiд таких дiй то i грець з нею.
Ярослав К. відповів на коментар Дмитро Кiбич, 04.05.2019 - 19:53
Наступного разу голосуймо за ювеліра
Олександр Обрій відповів на коментар Ярослав К., 09.05.2019 - 04:42
Більшість з перерахованих тобою держав є колишніми колоніями імперій та ін. Вони мають зовсім інші історичні передумови своєї появи на політичній карті світу, ніж Україна. Те саме, що порівнювати х..й з пальцем. Економіка, кажеш - головне? Мова - то спосіб мислення, в ній закодована система цінностей, на яких будується дуржава, а отже і стиль і методи ведення тієї економіки. До того ж для Московії язик завжди був механізмом заграбастування колоній і України в першу чергу. Перед тим, як захопити територію, треба навчити людей, які проживають на цій території, розуміти загарбника. І якщо вже є ментальний контакт, легше ідеологічно замилити людям очі і мізки, а там уже й до референдума недалечко про вступ у вєлікую і маґучую... рассєюшку..
Ганна Верес відповів на коментар Олександр Обрій, 11.05.2019 - 18:25
Повністю погоджуюся з Вашими словами, п. Олександре. Досить колоніального мислення. Природним шляхом українська мова ще дуже довго буде вливатися у мізки українців, а там, дивись, ще який Колісниченко з Ківаловим щось утнуть. 28років уже вливається. Іноді хвороби лікують і оперативним шляхом і це дає непогані наслідки. Вірш ваш актуальний, гарний.
|
|
|