Стоїть в задумі темний ліс.
Сльозами небо плаче…
Вже колір – сонячний в беріз,
Мов золото гаряче.
Вогнем горить горобина…
Сльозами небо плаче.
Змокріла в дуба вся спина,
Та вигляд ще козачий.
Стоїть зелений він іще,
Живе в своїй палітрі…
Полоще гриву під дощем –
Сушитиме на вітрі.
Ми в двох під кроною його.
Похід до лісу вдався.
Горить в очах грибний вогонь…
Жаль, дощ розпоясався.
15.09.18р.
