#_віршебудні_
Вітчизна мені болить
Вітчизна тремтлива мить
Заплетена в часовузол
Розпатлана боса муза
Яка мені все ж щемить
А я в ній лише піщинка
Маленька сліпа людинка
Навпомацки я бреду
По небу як по льоду
В обійми страшному суду
Допоки таки впаду
Камінням на грішну землю
І вірші як мертві петлі
Сповиють і душу й тіло
І букви ніжно та невміло
Мене відспівають-замолять
Наші з Вітчизною гріхи
Хай спишуться усі борги
Затихнуть - ну хоча б на мить
Бо вічності також болить
Тому вона не спить - ячить
Як чайка понад морем болю
А серце кам*яне мовчить
Під тягарем лихої долі
Ця ніч нікого не п*янить
Вітчизна спить
Вітчизні сниться воля