Я РОЗВІЮ ТВОЮ ПЕЧАЛЬ
Золотавий серпень біжить в Золоту Осінь...
вітер зриває пожовкле листя золоте,
як задощило за вікном і неба просинь-
Птахом удаль відлітає літо молоде.
Я, прийду, піснею розвію твою печаль...
Поглянь ,життя прекрасне і в Осінь Золоту,
Усміхнись ,мені зніми з серця смуток ,і жаль,
хочу бачити щасливою витри сльозу.
Життя ,протікає за водою по між нас-
і не в змозі, зупинити -літа молоді,
вдихай ,у пахощі... лови кожну мить і час,
вимірюй, гавань океану на кораблі.
Запрошую, на побачення, як вперший раз-
Немов вчора, зустрілись з тобою навесні,
Яворова скрипка натягне струни у вальс
я пригорну, і зацілую уста твої.
Іду , в росяні отави босоніж по стерні,
у серпня ,попрошу віночок із колосся...
Віднайду ,квіти на оксамитовій межі
і Увінчаю, щастя у твоє волосся.
Ти Не ховай, очі у туманний світанок
променем сонця тепла зігрію cеред ночі...
Ти любов ,спрага живиці блаженний ранок-
Моя ніжна троянда -скарби найдорожчі.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.