"Іван киває на Петра,
Петро киває на Івана"...
Відомо людям це здавна,
І що це значить кожен знає...
Усе буває поміж нас,-
Справа і зліва,й всередині,
Такий,напевне, нині час,
І,звісно,"коні тут невинні"...
"Куди не кинь і всюди клин",
Не зводяться кінці з кінцями,
Провладні промахи кругом,
Людей затягують пасками...
У владі в нас уже давно,
Засіли різні дивні люди,
Що роблять все людям на зло,
А що ще далі,скажіть, буде?..
Уміють людям обіцять,-
Життя покращить уже скоро...
Не вміють і не хочуть знать,
Як бідним людям жить сьогодні...
А ще спокою не дає,
Оте,що "дихає" зі Сходу.
Об"єктів винних є "в них" два:
То МВФ, а то Москва!..
Некомпетентність,чи то лінь,
І до багатства повна жадність,-
Суспільство роз"їда,як сіль,-
Нашої влади це лукавство...
За себе не забули,ні,
Гребти ніяк не перестануть,
А людям бідним,як завжди,-
І обіцяли,й обіцяють...
Та від обіцянок отих,
Не стає людям легше жити,
Тому і вимоги до них:
Війну й неправду зупинити!..
В них виправдання,звісно,є:
Готові все зробить з душею,
Та от біда із МВФ,
Їм в мізки капає щоденно...
Отож, виходить,як було,-
Істини є незаперечні:
З Союзу вийшли вже давно,
Та все ж не стали незалежні...
І хочу я "верхам" сказать:
Факти в нас є незаперечні,
Ми зможем Правду відстоять,
Як станем зовсім незалежні!!!
ID:
793505
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 28.05.2018 15:50:43
© дата внесення змiн: 28.05.2018 15:50:43
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
