Епілог
Отже, що можна сказати,
Тут тільки радості бажати,
Нехай щастить у всім, як завше,
Нехай життя іде, як в марші.
Іти вперед - й не оглядатись,
Головне не заблукатись,
Шукати те, що є хорошим,
Шукати те не кожен зможе.
Лиш у світі цім, у світі всім,
Не скажеш людям, не поясниш,
Що щастя бачити потрібно,
А не шукати щось подібне.
Пройшов вже час,
Почувся дзвін,
Шукав він нас,
Не бачить кін.
Двояко вийшло
Та й усе,
Воно прийшло,
А може й нє.
Урок то був,
А хто знайшов?
Ех, забув
Куди у світі він пішов.
Дороги дві,
Та шлях не той,
Ех ви мої,
Як бджілів рой.
Не треба йти
Куди не слід,
А треба йти,
Де твій є слід.
Бо життя таке
Коротке є,
А як пройде...
Не зачекає вже.
Куди блукать,
В які пустоти,
Ніхто не зна,
Де ті милоти.
От сон уже,
Вже завершився,
І ще одне -
Світ завершився...
Пора в реалії іти,
Шукати,
Падати,
Гребти.
А все, щоб відшукати,
Щоб щось нове повідкривати,
Бо світ іде, а ти стоїш,
Іди, слід свій ти вріж,
Історія одна, єдина,
І яка би не була країна,
Шукай ти те, шукай ти щастя,
Бо забудеш все і впадеш страстю.
Тож ти шукай той шлях у світі,
А герой вже вибрав свій,
Змішав все те, що було в сні тім,
І побачив багато нових мрій.
ID:
791720
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 15.05.2018 00:09:50
© дата внесення змiн: 15.05.2018 00:09:50
автор: ViS(Вайс) Starshine
Вкажіть причину вашої скарги
|
