Завітали рідні люди
До старої Василини:
Вийшла донька, двоє внуків
Із новенької машини.
Бабця рада, метушиться,
Діточкам налила квасу…
-Зараз, мамо, Ви збирайтесь,
Бо в нас дуже обмаль часу.
Донька зразу пояснила
Про мету візиту свого,
Дуже прямо і відверто
Перейшла до головного:
-В нас сім’я, великий бізнес,
(Всі ми хочем добре жити)
Вам не можу я уваги
Скільки треба приділити.
Мені важко - за роботу
І за Вас переживати,
Вік будете доживати
У столиці в інтернаті,
Буде в Вас своя палата,
Персонал у них хороший,
За це місце у притулку
Я вгатила стільки грошей!
Дуже добре Вам там буде,
Є сусідки по палаті,
І ми за Вас не забудем –
Будем часто приїжджати…
Внуки з радості стрибають,
(Бо ж права їхня матуся),
До старої промовляють:
-Та не плачте Ви, бабусю!
Вам самотньо там не буде,
Ось, як тільки підростемо -
Зразу ми до Вас в палату
Нашу маму привеземо.
Вам удвох там буде добре:
Гарні й чисті там палати,
Будете всі дні і ночі
В Інтернеті зависати.
То ж збирайтесь, бабо, швидше,
Ви вже тут не зволікайте,
І для нашої матусі
Зразу місце там займайте!
Щиро Вам дякую, що читаєте мої твори!
