ПРЕДВЕСТНИЦА
Я знаю, ты искал меня везде,
Когда ветра стонали стоголосо,
Тонули листья в ледяной воде -
Заканчивалась пасмурная осень.
Блуждал снегами в лютую метель,
Деревья чёрные протягивали руки,
Где не тебе, не я стелю постель -
Зима, зима...предвестница разлуки.
Ты ждал весны, засматриваясь вдаль,
Она же безнадёжно заблудилась,
В глубокий снег укутала печаль,
Чтоб больше я тебе уже не снилась.
Наташа Марос
ПРОВІСНИЦЯ
Я знаю, ти шукав мене тоді,
Коли вітри стогнали стоголосо,
Де жовте листя в льодяній воді
Втопилось у свою останню осінь.
Блукав снігами в люту заметіль,
Дерева чорні ́простягали руки,
Де не тобі, не я стелю постіль -
Зима, зима...провидиця розлуки.
Весни чекав, задивлений у даль,
Та і вона безжально запізнилась,
В глибокий сніг закутала печаль,
Щоб я тобі ніколи вже не снилась.
Точно так. Класиків давно переклали класики...А я краще М. Рильського Пушкіна, наприклад, всеодно не перекладу. Так що ліпше сучасників...Вітаю, Аню, зі святом! І щиро дякую.
Большое спасибо. 
вони порадіти і подякувати зможуть 
