Як добре повернутися додому,
У світ дитинства знову зазирнуть.
Зморився в мандрах у краю чужому,
До серця мрію неньку пригорнуть.
На чужині самотньо, одиноко.
Не пестить, і не радує усе.
А вдома стиха плаче синьоока,
Не з татком робить крок маля босе.
Кохана, люба, мила дочекайся,
Земля батьківська кличе звідусіль.
Забудь образи прикрі, не цурайся,
Та з рушником зустрінь, а з ним і хліб, і сіль…
