Висоцький якось похвалив в вірші когось
Дещо незвично:
Ти правильні в дитинстві, друже, книжки прочитав.
Сьогодні все це і доречно, і логічно.
В країні правлять
Ті, хто ображав і хто буденно крав …
В країні правлять ті, хто не читав ...
Не скатертина самобранка вже. Держава як якесь корито …
Середньовічне полювання на відьом фуршетами відкрито …
Комусь би дуже не завадили Олеші товстуни.
Цап – відбувайло, українці, вкотре саме ми.
Нахмурився б від пертурбацій влади навіть Карл Великий.
А для сучасних інквізицій - інші страдиварі і да вінчі.
Сьогодні вільнодумності політ - лише в дрібних деталях інший.
Як ми живемо з цим, то ми хіба мудріші? Може, в чомусь гірші?
Абсурдності безмежні небеса,
Вдивляємось в чергове на екранах шоу,
Придворний глашатай глаголить, що
Наука – надто дорого і що нудьга - віршів краса,
Актори у житті паскудять нам з екранів рідну мову!
Із глибини століть немає нам поради
Бо не читаємо книжки. Чергові ні про що наради …
Тепер в пошані не дешеві клоунади.
А на екрані вже верховний небожитель
Крутійства, фарисейства в чомусь учень, в чомусь вчитель …
Я б може посміявся і забув?!
Впадаємо у транс від емоційних коливань,
Благань, базікань і балотувань ...
Але ж, народе, ти це все вже чув!
Чому ж в самого тебе мало так бажань?
дякую
