Ночі стають усе довші,
Падає часто вже дощик,
Ранки частіше в тумані,
Осінь нас барвами манить.
Кожний ландшафт по своєму-
Синім, замріяним небом,
Білі хмарки пропливають,
Сонце, часом, затуляють
Сонце ще часом зігріє,
Ліс, вдалині, не чорніє,
Весь уже жовто-багряний,
Оку приємний... і гарний.
Річка очистилась, отже,
Видно камінчик кожний,
Верби сумні над водою,
Гілля схилили додолу.
Поле вже чисте і також,
Має свої, інші барви,
Чорні клітиночки зябу,
Зелень, озимих... позаду.
Та найкрасивіші гори,
Жовтим покрились вже доли,
Темно-зелені ялини,
Білі, від снігу, вершини...
ID:
755140
Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата надходження: 13.10.2017 12:23:10
© дата внесення змiн: 20.03.2018 08:50:25
автор: М.С.
Вкажіть причину вашої скарги
|
